Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розмежовувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перемежовувати — ую, уєш, недок., перемежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розмежовувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Розмежовувати все чи багато чого небудь. 3) Час від часу замінювати кого , що небудь кимсь, чимсь іншим; чергувати. 4) перен.… … Український тлумачний словник
обсаджувати — ую, уєш, недок., обсади/ти, саджу/, са/диш, док., перех. 1) чим і без додатка. Садити (рослини) навколо або з країв чого небудь; оточувати насадженнями щось. 2) Засаджувати, повністю вкривати рослинністю яку небудь площу, ділянку землі і т. ін.… … Український тлумачний словник
різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… … Український тлумачний словник
розгороджувати — ую, уєш, недок., розгороди/ти, роджу/, ро/диш, док., перех. 1) Звільняти що небудь від загород, перегородок, перепон, барикад і т. ін. || Ламати, руйнувати те, чим загороджено що небудь. 2) Перегороджувати, розділяти що небудь чимсь. || перен.… … Український тлумачний словник
розділяти — я/ю, я/єш і рідко розді/лювати, юю, юєш, недок., розділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) Ділити що небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Певним чином… … Український тлумачний словник
розмежовування — я, с. Дія за знач. розмежовувати і розмежовуватися … Український тлумачний словник
розмежовуватися — уюся, уєшся, недок., розмежува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Розділятися, проводячи, визначаючи, встановлюючи межі між землями, якими небудь ділянками і т. ін.; роз єднуватися. || Відділятися одне від одного чим небудь. 2) перен. Відділятися,… … Український тлумачний словник
розмежувати — див. розмежовувати … Український тлумачний словник
Благодать - ласка — У церковнослов янській мові термін благодать (подібно, як і гр. χάρις) мав декілька значень: 1. те, що приємне, красиве (Пс. 45:3; Прип. 3:22; Проп. 7:16); 2. прихильне ставлення, ласкавість, милість (Муд. 3:9; Лк. 2:52); 3. дар, прислуга; 4.… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
